Мушмула японська (локва) – корисні властивості, вирощування в домашніх умовах

Мушмула японська – субтропічна рослина. Батьківщина цього невеликого вічнозеленого дерева — Південно-Східна Азія, проте його часто можна зустріти і на території РФ, у регіонах із теплим кліматом: на Кавказі, у Криму, у Сочі, у Ялті. З мушмули виходять смачні варення та компоти, з неї роблять начинку для цукерок. Також ця рослина часто використовується у ландшафтному дизайні для оформлення простору.

Зміст

  • 1 У чому різниця між японською мушмулою, локвою та шесеком?
  • 2 Відмінності між японською та німецькою
    • 2.1 Погляд на фрукт від першої особи: відео
  • 3 Особливості вирощування фрукта у нашому кліматі
    • 3.1 Корисні властивості, показання та протипоказання
    • 3.2 Як застосовують у ландшафтному дизайні: приклади на фото
    • 3.3 Клімат та умови
    • 3.4 Покрокова інструкція з посадки
  • 4 Догляд у саду після висадки у відкритий ґрунт
    • 4.1 Полив та добриво
    • 4.2 Плодоношення, обрізка та підготовка до зими
    • 4.3 Хвороби та помилки догляду

У чому різниця між японською мушмулою, локвою та шесеком?

Плоди японської мушмули

Плоди мушмули багаті на вітаміни і мають оригінальний смак

Японська мушмула, локва і шесек – це різні назви однієї рослини. Є ще одне — ериоботрія (лат. Eriobotrya japonica).

Чому вона так хитро називається? Слово «мушмула» грецького походження, перекладається буквально як «грудка, пук вовни». Так у тих краях називається і рослина, і плід, що вона дає.

Відмінності між японською та німецькою

Не слід плутати японську мушмулу з німецькою: вони не мають нічого спільного. Крім, хіба, того факту, що обидва ці дерева відносяться до насіння плодових культур.

Японська мушмула не переносить заморозків. Листя у неї велике, 25-30 см у довжину. Плоди мають кисло-солодкий смак, на вигляд нагадують абрикос.

Німецька мушмула

Німецька мушмула менш яскрава на вигляд і відрізняється від японської смаком

Німецька або кавказька мушмула має підвищену морозостійкість, тому не така вимоглива до клімату. Листя подовжене, неопушене. Плоди круглої форми, темно-коричневого забарвлення, за смаком нагадують яблуко.

Погляд на фрукт від першої особи: відео

Особливості вирощування фруктів у нашому кліматі

Мушмула любить тепло та світло. Якщо правильно вибрати місце для розміщення діжок із рослиною, є шанс отримати добрий урожай. Якщо йдеться про висадження у відкритий ґрунт, для досягнення найкращого результату необхідно дотримуватися низки умов.

Ленкоранська акація вражає своїми неповторними шовковистими суцвіттями, що виділяють медовий аромат. За красою під час цвітіння її можна порівняти тільки з сакурою: https://klumba.guru/sadovye-rasteniya/lenkoranskaya-akaciya-albitsiya.html

Корисні властивості, показання та протипоказання

Завдяки хімічному складу, мушмула має цілу низку лікувальних властивостей. До складу її входять такі корисні речовини:

  • вітаміни А та групи B;
  • бета-каротин;
  • аскорбінова кислота;
  • натрій;
  • магній;
  • кальцій;
  • калій;
  • фосфор;
  • цинк;
  • залізо;
  • мідь;
  • марганець.

Завдяки високому вмісту калію локва має сильну сечогінну дію, виводить з організму зайву воду, допомагаючи налагодити роботу серця та прибираючи набряклість. Плоди мушмули лікарі рекомендують вживати в їжу при гіпертонії, аритмії, серцевій недостатності, водянці. У них присутня велика кількість пектину, тому з мушмули виходять відмінний мармелад та желе. Локва – чудовий засіб для зміцнення імунітету, усунення запальних процесів у дихальній системі, зниження рівня цукру при діабеті.

Варення з мушмули

Фрукт добре підходить для вітамінних заготовок на зиму

При захворюваннях шлунково-кишкового тракту рекомендується пити відвар з незрілої мушмули – відмінний в’яжучий засіб. Також локва допомагає нормалізувати метаболізм.

Є, однак, і протипоказання. При загостреннях захворювань ШКТ – виразках, гастритах, колітах – вживати в їжу плоди локви не рекомендується.

З обережністю слід давати мушмулу дітям: велика ймовірність виникнення алергічної реакції. Нехай дитина спочатку спробує невеликий шматочок плода, щоб оцінити реакцію незрілого організму.

При грудному вигодовуванні вживати в їжу локву не рекомендується: вона може викликати у немовляти діатез.

Прикраса вашого саду: пишна, що випромінює ніжний, солодкуватий аромат квіткова шапка, ім’я якої — Робінія: https://klumba.guru/sadovye-rasteniya/rozová-akaciya-foto.html

Як застосовують у ландшафтному дизайні: приклади на фото

Декоративні властивості мушмули високо цінуються в ландшафтному дизайні — насамперед тому, що протягом усього сезону рослина змінює свій вигляд: навесні кругла крона утворює зелену сферу, яку в період цвітіння прикрашають білі або рожеві квіти. З приходом осені забарвлення локви змінюється на сліпучу червоно-жовту. Коли листя обсипається, на гілках залишаються плоди химерної форми, створюючи незвичайну та оригінальну композицію.

За допомогою рослини можна обрамити садову доріжку або зонувати ділянку.

Мушмула в горщику

Варіант 1

Мушмула у ландшафтному дизайні

Варіант 2

Мушмула у ландшафтному дизайні

Варіант 3

Мушмула у ландшафтному дизайні

Варіант 4

Клімат та умови

Японську мушмулу найкраще вирощувати в домашніх умовах, у діжці. Землю під посадку готують заздалегідь, щоб вона відповідала потребам теплолюбної рослини.

У природних умовах мушмулу рекомендується висаджувати в слабокислий або нейтральний ґрунт, не ділянці, де немає застою ґрунтових вод. Саджанець можна виростити самостійно, вдома, із кісточки. Обов’язкова умова – кісточка має бути свіжою, нещодавно вийнятою з плодової м’якоті.

Плоди мушмули

Кісточки для посадки повинні бути максимально свіжими

Як зазначалося вище, мушмула – теплолюбна рослина. Влітку оптимальна температура для вирощування локви: +18…25°C, взимку +10…12°C.

Необхідно забезпечити мушмулі гарне освітлення, інакше вона не плодоноситиме. У зимовий період локву підсвічують за допомогою лампи до 12 годин, особливо якщо вона почала цвісти. Коли квітки опадають, підсвічування можна припинити.

Для хорошого зростання локві необхідні добрива. За місяць до передбачуваного збирання врожаю підгодівлю рослини краще припинити.

Покрокова інструкція з посадки

Саджанці мушмули найкраще купувати в місцевих розсадниках – це послужить гарантією, що рослина пристосована до цих кліматичних умов.

Перед тим, як висаджувати мушмулу у відкритий ґрунт, необхідно підготувати місце на ділянці. Для однієї рослини потрібен квадрат площею приблизно 1,5 * 1,5 метра.

Алгоритм посадки наступний:

  1. Спочатку викопують посадкову яму. За розміром вона повинна бути приблизно на 1/3 більша за саджанець.
  2. Дно ями встеляють дренажем, зверху насипають добрива. Акуратно роблять лунки, в кожну поміщають саджанець і засипають заздалегідь приготовленим субстратом з рівних часток торфу, піску, перегною та ґрунту.
  3. Поруч одразу ж вкопують опору для кожного саджанця.

Догляд у саду після висадки у відкритий ґрунт

Мушмула японська примхлива, вимоглива до погодних умов та температур. Для такої рослини потрібен теплий клімат – наприклад, Південь Росії. Для середньої смуги підходить інший вид – німецька. Вона здатна витримувати lj -30 ° C.

Дерево, посаджене у відкритому ґрунті, рідко зростає у висоту більше ніж на 3 метри. Тому краще вибирати для локви вільний простір, щоб ніщо не заважало доступу сонячного світла.

Посухи мушмула не переносить, тому полив необхідно здійснювати регулярно. Підгодовувати локву потрібно органічними добривами. Якщо мушмула отримає належний догляд, вона приживеться та принесе плоди.

Красива вічнозелена рослина юкка цінується квіткарями за витончений стовбур і красиве темно- або сизувато-зелене листя. Дерево невибагливо і догляд за ним не викликає труднощів: https://klumba.guru/sadovye-rasteniya/yukka/osobennosti-yukki-aloelistnoy-slonový-i-drugih-vidov-rasteniya.html

Полив та добриво

Розсада мушмули японської

Мушмулу можна в теплий час виносити у двір прямо в горщику, а в холод заносити в будинок

Щоб мушмула принесла багато плодів, потрібно добре доглядати за нею. У перші 4 роки, поки відбувається приріст гілок, мушмулу потрібно поливати регулярно, щоб земля не встигала пересихати. Кількість води має бути помірною. Надлишок вологи також нашкодить рослині.

Протягом кількох років після посадки гілки локви необхідно підрізати наполовину, потім на чверть. Гілки дорослого дерева підрізати не потрібно. Якщо це роблять, то, як правило, для формування красивої крони.

Достатня кількість сонячного світла – одна з головних умов для отримання гарного врожаю. А ось заморозки для нього згубні.

Плодоношення, обрізка та підготовка до зими

У перші 4 роки, поки відбувається приріст гілок, мушмулу потрібно поливати регулярно, щоб земля не встигала пересихати. Кількість води має бути помірною. Надлишок вологи також нашкодить рослині.

Підгодовують мушмулу зазвичай коров’яком з додаванням органічних добрив.

Цвітіння починається восени, у жовтні-листопаді. Плоди дерево приносить у травні-червні. Щоправда, результатів праці доведеться почекати: якщо мушмулу вирощують із насіння, цвісти вона почне через 4 роки після посадки, якщо з живців, потрібно близько 3 років.

Мушмула японська – субтропічна рослина, тому зимувати повинна на світлі та в прохолоді (але не на морозі). Ґрунт, присипаний снігом, глибоко не промерзає. Поливку в зимовий час проводити не потрібно.

Якщо локва росте у відкритому ґрунті, з настанням холодів потрібно надіти на грона зав’язей щільні паперові пакети та закріпити їх за допомогою дроту. Це вбереже рослину від замерзання.

Хвороби та помилки догляду

Найбільш поширені проблеми, з якими доводиться стикатися садівникам-аматорам, такі:

  1. Засихає листя в нижній частині крони. Уникнути цього можна за допомогою щоденного обприскування та підживлення рослини комплексними добривами.
  2. Гниють коріння. Рекомендується поливати мушмулу не так рясно.
  3. На листі з’являються плями. Необхідно провести обробку фунгіцидним препаратом, що містить мідь.
  4. Рослина слабо цвіте. Необхідно додати світла та своєчасно проводити обрізку.

Спочатку мушмула вирощувалась як декоративна рослина для прикраси ландшафтів, проте в даний час культивується як плодова. Мушмула дивовижним чином поєднує у собі красу з практичною користю. При систематичному догляді це вічнозелене дерево радуватиме оточуючих стиглими, корисними та смачними плодами протягом довгих років.